по

прийм., з місц. і знах. відмінками.

Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення:

1) з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || Указує на предмет, місце і т. ін., вздовж якого відбувається дія або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || Указує на предмет, поверхня якого є місцем виявлення дії.

2) з місц. в. Указує на місце, простір, у межах якого відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || з ім. у мн. Указує на кілька однорідних місць, стосовно яких виконується, відбувається дія. || з ім. у мн. Указує на осіб, місця, які хто-небудь часто або неодноразово відвідує. Ходити по лікарях.

3) із знах. в. ім. рука, бік, сторона і т. ін. з означ. Указує на напрямок дії або на місце перебування, розташування, розміщення кого-, чого-небудь.

4) з місц. в. Указує того, в напрямку руху чого також хто-, що-небудь рухається; прот. проти.

5) із знах. в. Указує на предмет, місце, простір, що є межею поширення певної дії або ознаки. Об'єктні відношення:

6) з місц. в. Указує на об'єкт, що на нього безпосередньо спрямована дія.

7) із знах. в. Указує на предмет, особу, що є метою дії, руху. Іти по воду.

8) з місц. в. Указує на того (те), за ким, чим хто-небудь тужить, уболіває, сумує і т. ін.; синонімічне часто вживаному словосполученню за з оруд. в. ім. Об'єктно-обставинні відношення:

9) з місц. в., розм. Указує на вид, сферу діяльності. || у сполуч. з ім. у мн. Указує на вид діяльності, якою хто-небудь займається, часто, неодноразово міняючи місце перебування. || рідко. Указує на те, в межах чого щось поширюється, діє. Наказ по університету. Часові відношення:

10) з місц. в. Указує на дію, подію і. т. ін., після яких щось відбувається, настає, з'являється, або на особу, після якої хто-, що-небудь лишається тощо. Відпочивати по обіді. || Указує на відрізок часу, певний період, після закінчення якого що-небудь відбувається, настає і т. ін. || Указує на певний час у годинах.

11) з місц. в., розм. Указує на того (те), кого, чого не стало (хтось помер, щось зникло, розбилося і т. ін.).

12) з місц. в., розм. Указує на певний (який чимсь характеризується) відрізок часу, коли відбувається дія. || у сполуч. з ім. у мн. Указує на час, коли відбувається регулярно повторювана дія.

13) з місц. в. Указує на що-небудь як на часову межу тривання дії, стану тощо. || у сполуч. з прийм. з, рідше від та ім. або порядк. числ., що означають день, число, рік і т. ін. Указує на кінець дії, стану і т. ін. || розм. Уживається в стійких словосполученнях, указуючи на часову межу тривання дії, стану і т. ін.; синонімічне літературному словосполученню до з род. в. ім.

14) з місц. в. Указує на послідовність у розташуванні, розміщенні певних предметів, осіб, на послідовну зміну однієї дії, особи, одного стану, предмета, явища іншою дією, особою і т. ін.

15) з місц. в., у сполуч. з порядк. числ. та ім. рік, год, весна і т. ін., діал. Указує на чий-небудь вік. Означально-обставинні відношення:

16) з місц. в. Указує на характеристику особи, предмета і т. ін. через їх стосунок до іншої особи, іншого предмета тощо. Бабуня по матері. Товариш по школі. || у сполуч. з прикм., розм. Указує на особливості, які характеризують кого-небудь.

17) із знах. в. Указує на яку-небудь межу, міру, що стає ознакою предмета.

18) з місц. в., розм. Уживається в складі предикативних конструкцій, вказуючи на стан, у якому хто-небудь перебуває після завершення дії, названої іменником.

19) з місц. в. Указує на спосіб дії. Читати по складах. || Указує на спосіб називання когось.

20) з місц. в. Указує на те, за допомогою чого відбувається дія.

21) із знах. і місц. в., з особ. займ. Указує на того, згідно з чиєю звичкою, думкою, чиїм бажанням і т. ін. відбувається дія.

22) з місц. в. Указує на підставу якої-небудь дії.

23) з місц. в., розм. Указує на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія; синонімічне літературному словоспол. за з оруд. в. ім.

24) з місц. в., розм. Указує на відповідність кого-, чого-небудь комусь або чомусь.

25) з місц. в. ім. щастя, суть і т. ін. Уживається при вставних словах, що виражають ставлення до висловлюваного, оцінку чого-небудь і т. ін. Відношення кількості, міри, ступеня:

26) із знах. і місц. в., у сполуч. з кільк. числ. Указує на кількість (точну або приблизну) осіб, предметів, розподіл їх, частоту повторення дії і т. ін.

27) з місц. в. Указує на предмет як один із порівну збираних або розподілюваних у процесі дії.

28) із знах. і місц. в., у сполуч. з кільк. числ. та сл. з кільк. знач. Указує на обсяг, об'єм розподілюваного.

29) з місц. в. Указує на тривалість певного проміжку часу, що повторюється.

30) з місц. в., у сполуч. з кільк. числ. та сл. з кільк. знач. Указує на певну відстань, яку проходять, проїжджають і т. ін. за однаковий проміжок часу.

31) із знах. в., у сполуч. з кільк. числ. Указує на однаковий вік кількох осіб.

32) із знах. і місц. в., часто у сполуч. з кільк. числ. Уживається для позначення ціни, вартості за одиницю чого-небудь.

33) з місц. в. Указує на величину, розмір, вагу і т. ін. чого-небудь.

34) із знах. в. Уживається в стійких словосполученнях, що передають міру, ступінь, межу вияву дії, ознаки. Відношення мети:

35) з місц. в., розм. Указує на мету виконання дії, призначення чого-небудь. Відношення причини:

36) з місц. в., розм. Указує на причину дії або стану.